Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Йоу, братва, тут рапер-наркоман снова на связи! Сегодня расскажу вам историю, как я купил закладки с кодеином и устроил чайную вечеринку с мартышками в зоопарке. Отрывайтесь, это будет жаркий рассказ!
В общем, как-то раз я нахалал нюхнуть носом и решил отжигать на полную катушку. Прихватил с собой немного халы, чтобы легко купить пару закладок с кодеином. Деньги у меня были, но все равно надо было сэкономить – ведь надо было еще и мартышек угостить, чтобы они не высадились на измену и не стали импостерами.
Встретил я своего метчика – парня с хорошими связями, который знал, где можно купить закладки. Он меня провел в то место, где обитают настоящие боссы наркосети. Вздохнуть воздухом прямо там можно было только со страхом – но для меня, рапера, такие моменты – просто адреналин в крови!
Так что стою я там, а вокруг все такие серьезные типы, что аж кожа мурашками покрывается. Смотрю на своего метчика и думаю: "Какой же он крутой парень, раз здесь выжил!". Но я все равно не показываю, что рубит меня, и выгляжу, как настоящий бандит. Взял деньги, отдал им, и они мне – мои долгожданные закладки. Теперь у меня был свежий кодеин для отрыва!
Но не стоит думать, что это был конец моих приключений – только начало! С этими закладками я пошел в зоопарк, чтобы устроить незабываемую чайную вечеринку с мартышками. Ну а что, мартышки тоже люди – им ведь тоже хочется отрываться!
Пришел я туда, и мартышки сразу поняли, что я пришел не с пустыми руками. Они стали смотреть на меня с восхищением, словно я – настоящий король наркосети. Я разложил всю свою халу на столе, чтобы каждая мартышка могла выбрать, что ей по душе. Ну, а для меня – самое главное было закодить своими закладками с кодеином.
Так мы сели за стол, и я разлил мартышкам чай с закладками. Они просто сходили с ума от этого особого вкуса, который дарил им наша чайная церемония. А я плавал в своих мыслях, наслаждаясь каждым глотком, пока кодеин медленно проникал в мои кровеносные сосуды.
| Типичная мартышка |
Типичный рапер-наркоман |
| 🙈 |
🔥 |
И хотя мартышки не могли выразить свою благодарность словами, они это делали своими действиями. Они прыгали, виляли хвостами и радовались жизни вместе с нами. Мы создали эпический атмосферный коллектив, где никому не было до слез – только кайф от нашей встречи.
Но вот, когда наступила чуть более пристойная полночь, мартышки начали постепенно высаживаться на измену. Они понимали, что время уходить – ведь зоопарк закрывается ночью, а им надо идти домой. Чтобы сохранить нашу вечеринку в памяти, мы решили сделать небольшой фотосет со всей нашей компашкой. Ведь такие моменты нельзя забывать, и фотографии помогут нам вспомнить этот безумный вечер.
«Я прожил настоящую наркопати с мартышками в зоопарке! Life goals достигнуты!» – так я подписал свою фотографию в Instagram.
Но, друзья, все хорошее когда-то заканчивается. Мы проводили мартышек до выхода из зоопарка, и я понял, что пора и мне расстаться с этой нереальной эйфорией. Я тоже начал постепенно высаживаться на измену, и мне стало ясно, что пора идти домой – спать там хочется, как никогда.
В общем, такую веселую и безумную вечеринку я устроил с мартышками в зоопарке. Они точно остались довольны, а я получил свою дозу кодеина и незабываемые моменты в компании этих веселых созданий. Так что, не бойтесь приключений, братва, и живите своей жизнью на полную катушку!
Stay high, stay fly!